Брошура

ЯК РОЗПIЗНАТИ ЧИ ТИ Є ХРИСТИЯНИН?

ЧИ ТИ ДIЙСНО СЛIДУЄШ ЗА ХРИСТОМ? ЧИ ТИ ДIЙСНО НЕСЕШ ЗА НИМ СВIЙ ХРЕСТ?

НАМ ЗАПОВIДУВАНО, ДОСЛIДЖУВАТИ СЕБЕ, ЧИ Є МИ У ВIРI, ЧИ Є В НАШОМУ СЕРЦI ХРИСТОС (2 Кор. 13,5)

  

Переклад здійснено з передмови Богослужебної книги «Псалтиръ» виданої церковно-слав’янською мовою Свято-Успенською Почаївською Лаврою.

В кінцевому результаті брошура отримала назву: «Як розпізнати чи ти є християнин?»

Переклад на українську мову здійснив протоієрей о.Вячеслав Коновалов

З правил св. Василiя Великого

Архiєпископа Кесарiї Кападокiйської

Правило № 80 роздiл 22

Що властиве християнинові? Віра, яка діє любов’ю.

Що властиве вірі? Безсумнівна впевненість в істині Богонатхненних Слів, якої не можуть похитнути жодні міркування, породжені законами природи, чи вдаваним благочестям.

Що властиве віруючому? Бути цілком переконаним у силі сказаних Слів і не наважуватися нічого відкинути й нічого додати до них. Бо все, що не від віри, є гріх, як каже апостол (Рим. 14, 23). Бо віра породжується від слухання, а слухання – через Слово Боже, тому все, чого немає в Богонатхненному Письмі, – не від віри і є гріхом.

Що властиве любові до Бога? Зберігати заповіді для Його слави.

Що властиве любові до ближнього? Шукати не своєї вигоди, а вигоди того, кого любиш для користі душі і тіла.

Що властиве християнинові? Народитися згори через хрещення водою і Духом.

Що властиве народженому від води? Так, як Христос один раз помер за гріх, так і він має бути мертвим і бездіяльним для всякого гріха згідно з написаним: “Бо коли ми охрестилися в Ісуса Христа, – в смерть Його охрес­тилися. Отож, ми поховані з Ним, через хрещення на смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя. Бо коли ми з’єдналися подобою смерті Його, то з’єднаємось і подобою воскресіння, знаючи те, що наша давня людина розіп’ята з Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб нам не бути більше рабами гріха” (Рим. 6, 3-6).

Що властиве народженому від Духа? Стати таким відповідно до даної йому віри, яким є Той, з Якого він народився, як написано: “Те, що народжене з тіла, – є тіло, а те, що народжене з Духа, – є духом” (Іоан. 3, 6).

Що личить народженому згори? Скинути з себе стару людину з її вчинками і пожадливостями, і зодягнутися в нову, оновлену для пізнання за образом її Творця, згідно із сказаним: “Ті, які в Христа охрещені, в Христа зодяг­нулися” (Галат. 3, 27).

Що личить християнинові? Очиститися від усілякої скверни тіла і духа Кров’ю Христовою, творити святість в страху Божому і любові Христовій, не мати вади, чи плями, чи зморшки, або чогось подібного, але бути святим і бездоганним, і споживати Тіло і Кров Христові. “Хто їсть і п’є негідно, той суд собі їсть і п’є” (1 Кор. 11, 29).

Що личить тим, що споживають хліб і п’ють чашу Господню?

Постійно пам’ятати Того, Хто за нас помер і воскрес.

Що личить для тих, хто про це пам’ятає? “Не жити вже більше для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес”(2 Кор. 5, 15).

Що личить християнинові? Згідно з наукою Євангелія Господнього помножувати Його праведність в усьому, щоб була вона більшою від праведності книжників і фарисеїв.

Що личить християнинові? Любити один одного, як і Христос полюбив нас.

Що личить християнинові? Бачити перед собою Господа в усьому.

Що личить християнинові? Щодня і щогодини чувати, і в досконалості догоджати Богові, бути напоготові, знаючи, що Господь прийде несподівано.

Коротке викладення про вiру, запитання та вiдповiдi про Богослiв’я

Блаженнiшого Афанасiя, Патрiарха великої Антиохiї

Запитання: Якої ти є віри?

Відповідь: Я є християнин.

Запитання: Хто такий християнин?

Відповідь: Це той, хто в Бозі живе, і благочестиво та боголюбно

перебуває.

Запитання: В богослів’ї яку кількість єств (природ) ісповідуєш?

Відповідь: Єдине єство ісповідую (Одну природу визнаю).

Запитання: Котре ж?

Відповідь: Божество.

Запитання: Хто є Бог?

Відповідь: Бог є Сутність непідвладна, і Першопричина всього,

Всесильний, Всемогутній, і всілякого єства і причини Творець.

Запитання: По чому розпізнається Отець від Сина?

Відповідь: По Іпостасях, тому, що Отець не народжений.

Запитання: По чому розпізнається Син від Отця?

Відповідь: По Іпостасях, і тому, що Син народжений.

Запитання: По чому розпізнається Дух Святий від Отця і Сина?

Відповідь: По Іпостасях, і тому, що Дух є Той, що ісходить.

Запитання: Як ти віруєш?

Відповідь: Вірую в Єдиного Бога Отця, і Єдиного народженого

від Нього Бога Сина, і в Єдиного Духа Святого Бога, що від

Отця ісходить.

Запитання: Що означає “сутність”?

Відповідь: Сутність є річ самобутна, нічого не потребуюча до

свого довершення.

Запитання: В Божестві скільки Іпостасей ісповідуєш?

Відповідь: Три Іпостасі ісповідую: Отця, і Сина, і Святого Духа.

Запитання: Що означає “Іпостась”?

Відповідь: Лице єдиносущне, образ єства Отчого, Лиця

зрозуміло ж Божого, безплотного і неуявного.

Запитання: Що є осібне в Кожного з Трьох Іпостасей, і що є

спільного?

Відповідь: Осібне, (чи різницею) є між ними те, що Отцеві належить не народження (а самобутність), Сину – народження, а Духу Святому ісходження; спільним є Божество і Царство.

Про Христа

Запитання: В промислі воплочення Христового яку кількість

Єств (природ) ісповідуєш?

Відповідь: Два єства (природи) ісповідую, одне – Боже, і одне – людське.

Запитання: Що є воля Божества?

Відповідь: Воля Божества є очищати прокажених, коли хотів

Христос показати волю і дію Божественну, сказав прокажено-му: “Хочу, очистися!”.

Запитання: Що є дією Божества?

Відповідь: Дією Божества є те, щоб усі люди спаслися, і дійшли

до пізнання істини.

Запитання: Що є волею людською?

Відповідь: Волею людською є те, щоб просити, наприклад пити,

коли був на хресті.

Запитання: Що є дією людською?

Відповідь: Дією людською є те, щоб подорожувати,

утрудитися, і інше подібне цьому.

Запитання: Скільки Іпостасей у втіленні ісповідуєш?

Відповідь: Єдину Іпостась ісповідую, бо Єдиний є Син Божий, і

Син Діви.

Запитання: По чому є Причасником Син Отцю, і Святому

Духові?

Відповідь: Причасником Він Їм є по єству Божому, тому що

дійсно є Бог.

Запитання: По чому причасником є людям?

Відповідь: По єству людському, бо є справжньою людиною.

Запитання: Заради чого воплотився Син, і чому Він, а не

Отець, або Дух.

Відповідь: Щоб зберегти свойство Іпостасі Своєї, і щоб бути

Йому на небесах Сином і на землі Сином, амінь.

Викладення про вiру святого Максима, як коротко вiдповiдати кожному

православному християнину

Запитання: Яку кількість єств (природ) ісповідуєш во Святій і Єдиносущній, і Нероздільній Тройці?

Відповідь: Єдине Єство ісповідую (Одну природу визнаю).

Запитання: Скільки Сутностей ?

Відповідь: Єдину Сутність .

Запитання: Скільки образів?

Відповідь: Єдиний образ.

Запитання: Скільки волей, або бажань?

Відповідь: Єдину волю.

Запитання: Скільки Іпостасей, або Лиць.

Відповідь: Три Іпостасі ісповідую: Отця, і Сина, і Святого Духа.

Запитання: Хто із Святої Тройці воплотився?

Відповідь: Син – Слово.

Запитання: Скільки єств (природ)  ісповідуєш в Сині Божому,

що заради нас воплотився?

Відповідь: Два єства ( дві природи) ісповідую – Боже і людське.

Запитання: Скільки сутностей?

Відповідь: Дві сутності ісповідую: одну єдину, єдиносущну

Отцю, по Божеству, а другу, єдиносущну матері по людськості.

Запитання: Скільки волей визнаєш?

Відповідь: Дві волі ісповідую Божу і людську.

Запитання: Скільки дійств?

Відповідь: Два дійства ісповідую.

Запитання: Скільки Іпостасей?

Відповідь: Одну Іпостась, Бога – Слова.

Запитання: Скільки народжень?

Відповідь: Два народження ісповідую: перше, первинне, без-літне, безтілесне; що возсіяло від Отця, як світло від сонця. Друге, наостанок від святої діви Марії, Богородиці народився Бог Великий, Предвічний, Собезначальний, Невидимий, Непостижимий, Неописуємий по Божеству, Необ’ятний, що знає серця всіх людей. Свята Богородиця народила єдину Іпостась, але подвійно розпізнавану єством: по Божеству ж бо від Отця народжено безлітньо (поза часом), наостанок у часі від неї втіленого, і в тілі народженого. Але ті, що запитуватимуть у нас, як Він народжений від святої Богородиці, чи по двом єствам; У відповідь скажемо їм: Так, по двом єствам є, бо Богом є, а також і людиною є. Так само і про розп’яття, і воскресіння, і вознесіння: не до єства бо вони, а до Іпостасі відносяться. Постраждав бо Христос, але в двох єствах будучи, страсним єством розіп’ятий: бо тілом на хресті був, а не Божеством. Але якщо ще, казатимуть нам ті, що допитливі: чи два єства померло; У відповідь скажемо: ні, не було цього, бо не два єства розіп’ято було, але народився Христос, Він ж є і Бог – Слово, вочоловічився і народився: тілом розіп’ятий, тілом постраждав, тілом і помер, а Божество ж Його було безстрастне.

Запитання: Скільки єств (природ) висіло на хресті?

Відповідь: Ісус в двох єствах (природах) будучи, страсним єством (людською природою) висів на хресті тілом, але не Божеством. Це викладене хто сприймає, істинний ізраїльтянин є, і в ньому немає неправди. Але, якщо хочеш пізнати, Хто є Бог, і як Йому поклонятися, слухай і розумій, і усвідомлюй істинно Отця і Сина, і Святого Духа. Єдиний святий, єдине бажання, і єдина воля, і єдина премудрість, і єдина сила. Не був бо Він в роз’єднанні перш віків, і у віках: але разом Отець і Син, і Святий Дух. Син в Отці, і Дух в Сині, совокупно було єство, і єдине Божество. Розділяється ж по Іпостасях на Три, в єднанні ж все-рівно є по сущності слова. Заради цього і Отця проголошуємо і Сина славимо, і Духа ісповідуємо, і Богом називаємо, бо їм Боже єство спільним є Отцю і Сину, і Святому Духові. Але, якщо говоримо: Отець і Син, і Святий Дух, не тільки звертаємо увагу на імена, більше на Іпостасі: бо Отець не називається Сином, ані Син не називається Отцем, і Дух Святий ані Отцем, ані Сином не називається: але називається ім’ям: Бог єдиний в Тройці. Кажу ж знов Три Іпостасі, або Три Лиця, єдиний образ. Не кажемо в Трьох лицях три существа (сутності), або три єстества, або три боги, як триклятого Арія учні, але Єдиного Бога, Єдине Существо (Одну Сутність), Єдине Єстество (Одну Природу), в Трьох Іпостасях ісповідуємо. Не кажімо ж єдину (одну) іпостась, як прокляті савеліани; але Три Іпостасі, Три Лиця в Єдиному Образі, і в Єдиному Божестві ісповідуємо, і молимо, і шануємо.

Символ, або iсповiдання, во святих отця нашого Афанасiя, Патрiарха Олександрiйського

Якщо хочеш спастися, перш за все належить тобі триматися кафоличної віри; але якщо хто цілісно і непороч­но не дотримується, окрім можливо якогось не до-розуміння, такий загине на віки. Віра ж кафолична є ось ця: так Єдиного Бога в Тройці, і Тройцю в Одному почитаємо, незлитно Іпостасі і не роздільно Сутність. Інша є Іпостась Отця, інша Сина, й інша Святого Духа: але Єдине є Божество Отця, і Сина, і Святого Духа, рівна слава, соприсносущна велич. Який Отець, такий і Син, і такий Святий Дух. Нестворений Отець, не створений і Син, не створений і Святий Дух. Непостижимий Отець, непостижимий Син, непостижимий і Дух Святий. Вічний Отець, вічний Син, вічний і Святий Дух; одначе не три вічні, але Єдиний вічний; також не три не сотворені, чи три не-постижимі, але Єдиний не сотворений, і Єдиний непостижимий. Подібно як Вседержитель Отець, так і Син Вседержитель, Вседержитель і Дух Святий; знов ж таки не три вседержителі, але Єдиний Вседержитель. Також: Бог Отець, і Син Бог, і Дух Святий є Бог, але не три бога, а Єдиний Бог. Рівно ж: Господь Отець, Господь Син, Господь і Дух Святий; знов ж таки не три господа, але Єдиний Господь, і також осібно кожну Іпостась, Господа і Бога ісповідувати християнською істиною спонукуємося: Отже три бога, чи три господа кафоличним благочестям глаголати забороняється. Отець не є сотворений ні від кого, чи вчинений, або народжений. Син є від Самого Отця, не створений, не вчинений, але народжений. Дух Святий від Отця не створений, не вчинений, не народжений, але ісходить. Один ж бо є Отець, а не три отці; Один Син, а не три сини; Один Дух Святий, а не три духи святі. І в цій Святій Тройці ніхто не є перший, чи останній, ніхто не є більший, чи менший; але всецілістно Три Іпостасі, соприсносущні у собі і рівні. Отже ось так у всьому хай проголошується Тройця в Єдиному, і Єдиний в Тройці, і так шанується. Той, хто хоче спастися, нехай так про Святу Тройцю мудрствує (роздумує).

Про Христа:

Потрібно для вічного спасіння, також і про воплочення Господа нашого Ісуса Христа свідомо вірувати. Є ж бо істинна віра, так віруємо і ісповідуємо, що Господь наш Ісус Христос Син Божий, Бог і людина є; Бог від Сутності Отця, перш віків народжений, і людиною є від сутності Матері, в часі народжений. Досконалий Бог, і досконала людина, від душі словесної і людської плоті состояв (складався): рівний Отцю по Божеству, і менший Отця по людськості. Отже є і Бог і людина, але знов таки, не два, але Один Христос є; і цей Один не перемінив Божество в тіло, але прийняв людськість в Божество; цей Один не через злиття єстества (природ), але єдністю Іпостасі. Бо душа словесна і тіло, одна є людина: так Бог і людина, один є Христос, що постраждав заради нашого спасіння, і в ад зійшов, і в третій день воскрес із мертвих, і взійшов на небеса, і сидить праворуч Бога Отця Вседержителя, і знову прийде вдруге судити живих і мертвих, при приході Його всі люди воскреснуть із своїми тілами, і дадуть відповідь за всі свої діла, і отримають за них воздаяння; і ті що благе вчинили, підуть у вічне життя, а ті що зле – у вічний вогонь. Це є кафолична (вселенська) віра, її ж хто вірно і свідомо вірувати не буде, спастися не зможе.

Молитва покаянна (Псалтир, кафiзма 3-я)

Господи Вседержителю, Слово Пребезначального Отця, Самосовершенний Боже Iiсусе Христе, заради милосердя i милості Твоєї, що ніколи не залишаєш Своїх рабiв, але повсякчас в них пробуваєш, не залиш мене, раба Твого, Всесвятий Царю; але подай менi недостойнойному радiсть спасiння Твого, i просвiти мiй розум свiтлом пiзнання Євангелiя Твого, душу мою любов’ю хреста Твого ублажи; тiло ж моє твоєю безстраснiстю прикраси, думки мої умиротвори, i ноги мої вiд падiння збережи, й не погуби мене з беззаконнями моїми, Благий Господи; але випробуй мене Боже, i вразуми серце моє, випробуй мене, i утверди стезi мої, i поглянь, чи я не на шляху беззаконня, i вiдверни мене вiд нього, i направ мене на дорогу вiчну. Бо Ти є доро­га, правда i життя, i Тобi славу возсилаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, Пресвятим i Благим i Животворящим Духом, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi, амiнь.

Дорогий краянине! Якщо це наставлення святих отців Православної Церкви Христової, яке я, раб Божий протоієрей Вячеслав переклав з церковно-слав’янської мови і запропо­нував тобі для прочитання, вразумило тебе, і ти побачила, дорога душа, що знаходишся далеко від Бога, істинної віри християнської, і якщо навіть ходиш у храм Божий, то тільки, щоб “відпокутувати”, але не є воцерковленою ( тобто чле­ном) Церкви Христової Православної, не чуєш голос Божий, не приносиш плодів духовних, бо не прийняла дарів духовних, не виконуєш волю Божу, не чиниш тих діл, які призначив Тобі Бог на цій землі, щоб ти їх чинила людино, тих діл віри, милосердя, тих діл, які матимуть вагу і цінність в судній день перед престолом Бога Вседержителя, то я раджу тобі, як духовний отець: примирися з Богом через жертву Ісуса Христа, довір Богові своє життя під Його керівництво, прийми хрещення в істинній Православній Церкві, якщо ти ще його не прийняла, і воцерковлення в члени місцевої Церк­ви, дорога душа, і живи згідно з вище написаним, -  угодним Богу життям. Якщо ти маєш бажання більше дізнатися про нашу громаду Православної Церкви Христової, то ми раді будемо запропонувати тобі все необхідне з нашої сторони, щоб твоя душа перебувала в мирі з Богом і усіма святими вже тут, на землі, а відійшовши у вічність могла опинитися в Царстві Небесному.

                                                                      

Богослужіння проходять щонеділі та

у святкові дні з 11.00

За адресою: Львівська обл., Мостиський р-н.,

с. Бортятин, вул. Білинки, 2, (можна потрапити зі станції Судова Вишня, якщо йти вниз від колії електропоїзда, що прямує на Мостиська) храм Святого Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа м. Судова Вишня

Дана брошура видається на пожертви прихожан храму Св. Вознесіння ГнІХ  м. Судова Вишня.

Якщо у Вас після прочитаного виникли питання, або пропозиції пишіть

на E-Mail: apologet.ipc@mail.ru

Сторінка в інтернеті настоятеля храму  Св. Вознесіння ГнІХ  м. Судова Вишня о. Вячеслава Коновалова: https://plus.google.com/u/0/117377145546544039594/about

Групи,  сторінка  і  блог  в  інтернеті  храму  Св. Вознесіння ГнІХ м. Судова Вишня:

https://vk.com/club37935589;

https://www.facebook.com/groups/131019160339199/;

https://www.facebook.com/IPCsv.VoznesenieLwow.ua;

http://ipc-voznesenie-sudova-vishnia-ua.blogspot.com/

ВСIМ НАМ НАЛЕЖИТЬ ПОМЕРТИ, А ПОТIМ СУД! (Євр. 9, 27)

ЯКИМ ТИ СТАНЕШ ПЕРЕД СУДОМ БОЖИМ? ЩО ТИ ПРИЙМЕШ ВIД БОГА? НАГОРОДУ, ЧИ ПРИСУД  У ВОГНI I СIРЦI? ВСЕ ЦЕ ЗАЛЕЖИТЬ ТАКОЖ I ВIД ТЕБЕ!

                  Образ страшного Суду Божого

3/16.02.2014 г. Неделя о блудном сыне. Попразднство Сретения Господня. Правв. Симеона Богоприимца и Анны пророчицы. Прор. Азарии (в. Х до Р.Х.). 8/21.02. Отдание праздника Сретения Господня. Вмч. Феодора Стратилата (319). Прор. Захарии из 12-ти малых пророков (ок. 520 г. до Р.Х.). 9/22.02. Вселенская родительская (мясопустная) суббота. Память всех от века усопших православных христиан. Мч. Никифора, из Антиохии Сирской (ок. 257)

3/16.02.2014 г. Неделя о блудном сыне

10. Так, говорю вам, бывает радость у Ангелов Божиих и об одном грешнике кающемся.
11. Еще сказал: у некоторого человека было два сына;
12. и сказал младший из них отцу: отче! дай мне следующую мне часть имения. И отец разделил им имение.
13. По прошествии немногих дней младший сын, собрав все, пошел в дальнюю сторону и там расточил имение свое, живя распутно.
14. Когда же он прожил все, настал великий голод в той стране, и он начал нуждаться;
15. и пошел, пристал к одному из жителей страны той, а тот послал его на поля свои пасти свиней;
16. и он рад был наполнить чрево свое рожками, которые ели свиньи, но никто не давал ему.
17. Придя же в себя, сказал: сколько наемников у отца моего избыточествуют хлебом, а я умираю от голода;
18. встану, пойду к отцу моему и скажу ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою
19. и уже недостоин называться сыном твоим; прими меня в число наемников твоих.
20. Встал и пошел к отцу своему. И когда он был еще далеко, увидел его отец его и сжалился; и, побежав, пал ему на шею и целовал его.
21. Сын же сказал ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою и уже недостоин называться сыном твоим.
22. А отец сказал рабам своим: принесите лучшую одежду и оденьте его, и дайте перстень на руку его и обувь на ноги;
23. и приведите откормленного теленка, и заколите; станем есть и веселиться!
24. ибо этот сын мой был мертв и ожил, пропадал и нашелся. И начали веселиться.
25. Старший же сын его был на поле; и возвращаясь, когда приблизился к дому, услышал пение и ликование;
26. и, призвав одного из слуг, спросил: что это такое?
27. Он сказал ему: брат твой пришел, и отец твой заколол откормленного теленка, потому что принял его здоровым.
28. Он осердился и не хотел войти. Отец же его, выйдя, звал его.
29. Но он сказал в ответ отцу: вот, я столько лет служу тебе и никогда не преступал приказания твоего, но ты никогда не дал мне и козленка, чтобы мне повеселиться с друзьями моими;
30. а когда этот сын твой, расточивший имение свое с блудницами, пришел, ты заколол для него откормленного теленка.
31. Он же сказал ему: сын мой! ты всегда со мною, и все мое твое,
32. а о том надобно было радоваться и веселиться, что брат твой сей был мертв и ожил, пропадал и нашелся.
(Св. Евангелие от Луки 15:10-32)
Попразднство Сретения Господня
Правв. Симеона Богоприимца и Анны пророчицы

                               Прав. Симеон Богоприимец

                                               Прав. Анна пророчица
 http://days.pravoslavie.ru/Life/life375.htm  Дни памяти:  Февраль 3,  Август 28
Праведный Симеон Богоприимец был, по свидетельству святого евангелиста Луки, одним из избранников Божиих, ожидавших утешения Израилева, и Дух Святой пребывал на нем (Лк. 2, 25). Ему было возвещено от Бога, что он не умрет до того времени, пока в мир не придет обещанный Мессия - Христос Господь.

Древние историки сообщают, что египетский царь Птоломей II Филадельф (285 - 247 до Рождества Христова) пожелал пополнить свою знаменитую александрийскую библиотеку текстами Священных книг. Он пригласил из Иерусалима книжников. Синедрион послал своих мудрецов. Среди 72 ученых прибывших в Александрию для перевода Священного Писания на греческий язык, был приглашен и праведный Симеон. (Работа была выполнена и получила название "Перевод 72-х толковников". Именно с него в дальнейшем Ветхий Завет был переведен на славянский язык для Болгарской, Сербской и Русской Православных Церквей.) Праведный Симеон переводил книгу пророка Исаии. Прочтя в подлиннике слова "Се, Дева во чреве приимет и родит Сына" (Ис. 7, 14), он решил, что слово "Дева" здесь употреблено ошибочно, вместо слова "Жена", и хотел исправить текст. В этот момент ему явился Ангел и удержал его руку, говоря: "Имей веру написанным словам, ты сам убедишься, что они исполнятся, ибо не вкусишь смерти, доколе не увидишь Христа Господа, Который родится от Чистой и Пренепорочной Девы".

С того дня праведный Симеон стал ожидать пришествия Обетованного Мессии.

И вот однажды праведный Симеон, ведомый Духом Божиим, пришел в Иерусалимский храм. Это было в тот самый день (сороковой по Рождестве Христовом), когда Пречистая Дева Мария и Ее Обручник Иосиф пришли туда, чтобы совершить обряд, положенный по иудейскому закону, - представить пред Господом своего Божественного Первенца и принести положенную жертву.

Как только праведный Симеон увидел пришедших. Дух Святой открыл ему, что Богомладенец, Которого держала Пречистая Дева Мария, и есть ожидаемый Мессия, Спаситель мира. Старец принял на свои руки Младенца Христа и произнес свои пророческие слова: "Ныне отпущаеши раба Твоего, Владыко, по глаголу Твоему, с миром, ибо видели очи мои спасение Твое, которое Ты уготовал пред лицем всех людей. Свет к просвещению язычников и славу людей Твоих Израиля". Он благословил Пречистую Деву и праведного Иосифа и, обращаясь к Богородице, сказал: "Се, лежит Сей на падение и на восстание многих в Израиле и в предмет пререканий, - И Тебе Самой оружие пройдет душу, - да откроются помышления многих сердец" (Лк. 2, 22 - 35).

Далее святой евангелист повествует: "Тут была также Анна пророчица, дочь Фануилова, от колена Асирова, достигшая глубокой старости, прожив с мужем от девства своего семь лет, вдова лет восьмидесяти четырех, которая не отходила от храма, постом и молитвою служа Богу день и ночь. И она в то время, подойдя, славила Господа и пророчествовала о Нем всем, ожидавшим избавления в Иерусалиме" (Лк. 2, 36 - 38).

О святом и праведном Симеоне Богоприимце известно, что он скончался, прожив 360 лет. В VI веке святые мощи его были перенесены в Константинополь. В 1200 году его гроб видел русский паломник святитель Антоний, будущий архиепископ Новгородский (1212 - 1220; + 1232; память 8 октября).

Прор. Азарии (в. Х до Р.Х.)
 http://arh-gavriil.bsu.edu.ru/Calendar/Life/life6385.htm  День памяти:  Февраль 3

Пророк Азария, сын Одеда, пророчествовал во дни Асы, царя иудейского, в Х веке до Р. Х. Он убеждал царя и народ оставить идолослужение и верно служить истинному Богу. Вразумленные пророчеством Азарии, царь и народ отвергли идолов по всей земле Иудиной и Вениаминовой и обратились к истинному Богу. За это Бог благословил их продолжительным миром.

8/21.02. Отдание праздника Сретения Господня

 Вмч. Феодора Стратилата (319)

 http://days.pravoslavie.ru/Life/life413.htm   Дни памяти:  Февраль 8,  Июнь 8
Великомученик Феодор Стратилат происходил из города Евхаит. Он был наделен многими дарованиями и прекрасной внешностью. За милосердие Бог просветил его совершенным познанием христианской истины. Храбрость святого воина стала известна многим после того, как он с помощью Божией убил громадного змея, жившего в пропасти в окрестностях города Евхаита. Змей пожирал множество людей и животных, держа в страхе всю округу. Святой Феодор, вооружившись мечом и молитвой ко Господу, победил его, прославив среди людей Имя Христово. За отвагу святой Феодор был назначен военачальником (стратилатом) в городе Гераклее, где нес как бы двойное послушание, сочетая свое ответственное воинское служение с апостольской проповедью Евангелия среди подчиненных ему язычников. Его горячая убежденность, подкрепленная личным примером христианской жизни, отвращала многих от пагубной "лжи безбожия". Вскоре почти вся Гераклея приняла христианство. В это время император Ликиний (307 - 324) начал жестокое гонение на христиан. Желая обезглавить новую веру, он обрушил преследования на просвещенных поборников христианства, в которых не без основания видел основную угрозу для умирающего язычества. В их числе оказался и святой Феодор. Святой сам пригласил Ликиния в Гераклею, пообещав ему принести жертву языческим богам. Для совершения этой пышной церемонии он пожелал собрать в своем доме все золотые и серебряные изваяния богов, которые имелись в Гераклее.
Ослепленный ненавистью к христианству, Ликиний поверил словам святого. Однако его ожидания были обмануты: завладев истуканами, святой Феодор разбил их на куски и раздал нищим. Так он посрамил суетную веру в бездушных идолов и буквально на обломках язычества утвердил законы христианского милосердия. Святой Феодор был схвачен и подвергнут жестоким и изощренным пыткам. Их свидетелем был раб святого Феодора, святой Уар, который едва находил в себе силы описывать неимоверные мучения своего господина. Предчувствуя близкую смерть, святой Феодор уже обращал к Богу последние молитвы, говоря: "Господи, рекл ми еси первее, Аз семь с тобою, ныне же почто оставил мя еси? Виждь, Господи, яко зверие дивии растерзаша мя Тебе ради, избодены суть зеницы очес моих, плоть моя ранами раздробляется, уязвляется лице, сокрушаются зубы, едины точию нагие кости на кресте висят: помяни мя, Господи, претерпевающего крест Тебе ради, железо, и огнь, и гвоздие подъях за Тя: прочее же приими дух мой, уже бо отхожду от жизни сей". Однако Бог, по великой Своей милости, пожелал, чтобы кончина святого Феодора была так же плодотворна для его ближних, как и вся его жизнь: Он исцелил истерзанное тело святого и свел его с креста, на котором тот был оставлен на всю ночь. Утром царские воины застали святого Феодора живым и невредимым; убежденные воочию в беспредельном могуществе христианского Бога, они тут же, недалеко от места несостоявшейся казни, приняли святое Крещение. Так святой Феодор явился, "яко день светозарен", для пребывавших во тьме идолопоклонства язычников и просветил их души "светлыми своего страдания лучами". Не желая избежать мученической смерти за Христа, святой Феодор добровольно предал себя в руки Ликиния, остановив восставший против мучителей народ, уверовавший во Христа, словами: "Перестаньте, возлюбленные! Господь мой Иисус Христос, вися на Кресте, удерживал Ангелов, дабы они не сотворили отмщение роду человеческому". Идя на казнь, святой мученик одним словом отворял темничные двери и освобождал заключенных от уз. Люди, прикасающиеся к его ризам и чудом Божиим обновленному телу, мгновенно исцелялись от болезней и освобождались от бесов. По приказу царя святой Феодор был усечен мечом. Перед смертной казнью он сказал Уару: "Не ленись записать день кончины моей, а тело мое положи в Евхаитах". Этими словами он просил ежегодного поминовения. Затем, сказав "аминь", он преклонил голову под меч. Это совершилось 8 февраля 319 года, в субботу, в третий час дня.
Прор. Захарии из 12-ти малых пророков (ок. 520 г. до Р.Х.)

 https://mospat.ru/calendar/svyat1/feb08-zahariya.html   День памяти:  Февраль 8 
Пророк Захария Серповидец из 12-ти малых пророков происходил из колена Левиина, в книге Неемии назван главою священнического рода. Он был с юношеского возраста призван к пророческому служению и стал, по дивному слову церковного песнопения, «зрителем премирных видений». Именно в книге пророка Захарии содержатся вдохновенные подробности о пришествии Мессии (Зах. 6, 12), о последних днях земной жизни Спасителя, о входе Господнем в Иерусалим на молодом осле (Зах. 9, 9), о предании Господа за 30 сребреников и покупке на них земли горшечника (Зах. 11, 12–13), о прободении ребра Спасителя (Зах. 12, 10), о рассеянии апостолов из Гефсиманского сада (Зах. 13, 7), о затмении солнца во время крестных страданий Спасителя (Зах. 14, 6–7). «Весь вышний зарями просвещен», пророк Захария «будущая видел яко сущая». Согласно преданию, этот «истиннейший богоглагольник» дожил до глубокой старости и был похоронен недалеко от Иерусалима, рядом со своим знаменитым современником и сподвижником пророком Аггеем. Своим прозванием «Серповидец» Захария обязан одному из бывших ему откровений, в котором он видел летящий по воздуху свиток, изогнувшийся наподобие угрожающего серпа (Зах. 5, 1–2).
9/22.02. Вселенская родительская (мясопустная) суббота. Память всех от века усопших православных христиан

 Мч. Никифора, из Антиохии Сирской (ок. 257)

 http://days.pravoslavie.ru/Life/life416.htm   День памяти:  Февраль 9

Святой мученик Никифор жил в городе Антиохии Сирийской. В этом же городе жил также пресвитер Саприкий, с которым Никифор был очень дружен, так что их считали за родных братьев. По наущению вражию они поссорились, и прежнюю любовь сменила вражда и ненависть. Через некоторое время Никифор пришел в себя, раскаялся в своем грехе и не раз просил через своих друзей прощения у Саприкия, но тот не хотел простить его. Тогда Никифор сам пришел к своему бывшему другу и горячо просил прощения, но Саприкий был неумолим. В это время императорами Валерианом (253 - 259) и Галлиеном (260 - 268) было воздвигнуто гонение на христиан, и одним из первых предстал пред судом пресвитер Саприкий. Он твердо исповедал себя христианином, претерпел истязания за свою веру и был приговорен к смерти через усечение мечом. Когда его вели на казнь, Никифор со слезами умолял о прощении, называя его святым мучеником, который скоро предстанет перед Господом и воспримет венец от Него.

Но пресвитер Саприкий ожесточился сердцем и даже перед смертью не захотел простить своего брата-христианина. За это Господь удалил от Саприкия Свою благодать, укреплявшую его во время перенесения мучений, и он, уже почти достигнув блаженного конца своего подвига, вдруг устрашился смерти и согласился принести жертву идолам. Напрасно святой Никифор уговаривал со слезами Саприкия, чтобы он не губил себя отречением, стоя уже на пороге Царства Небесного. Тогда святой Никифор сказал палачам: "Я христианин и верую в Господа нашего Иисуса Христа, от Которого отвергся Саприкий. Казните меня вместо Саприкия". Тут же палачи донесли об этом правителю. Последовал приказ: Саприкия отпустить, а вместо него усечь мечом Никифора. Так воспринял мученический венец святой Никифор.